пятница, 27 марта 2015 г.

Анкета для родителей

Андрей Дементьев.
Никогда ни о чем не жалейте вдогонку,
Если то, что случилось, нельзя изменить.
Как записку из прошлого, грусть свою скомкав,
С этим прошлым порвите непрочную нить.
Никогда не жалейте о том, что случилось.
Иль о том, что случиться не может уже.
Лишь бы озеро вашей души не мутилось
Да надежды, как птицы, парили в душе.
Не жалейте своей доброты и участья.
Если даже за все вам — усмешка в ответ.
Кто-то в гении выбился, кто-то в начальство...
Не жалейте, что вам не досталось их бед.
Никогда, никогда ни о чем не жалейте
— Поздно начали вы или рано ушли.
Кто-то пусть гениально играет на флейте.
Но ведь песни берет он из вашей души.
Никогда, никогда ни о чем не жалейте
— Ни потерянных дней, ни сгоревшей любви.
Пусть другой гениально играет на флейте,
Но еще гениальнее слушали вы.

1986

Абетка


Викторина к классному часу

Презентация

Природные зоны Украины

четверг, 26 марта 2015 г.

Форми і методи роботи на уроках української мови
Навчання орфографії учнів
         Одним з найважливіших принципів дидактики є принцип свідомого навчання. Тільки осмислене, свідомо засвоєне знання є справжнім знанням. Це в однаковій мірі стосується й орфографії, в опануванні якої граматика відіграє вирішальну роль. Навчання правопису невіддільне від усієї навчально-виховної роботи з мови. Залежність орфографічної грамотності від знання фонетики й граматики, від загального рівня мовної культури, від ступеня розвитку усної й писемної мови учнів є цілком очевидним фактом. Чим вправніше учень володітиме мовою взагалі, тим міцнішими й досконалішими будуть його правописні навички. Тому спеціальні заняття з правопису (а такі заняття необхідні) мають бути тісно пов'язані з завданнями загального мовного розвитку, із збагаченням і активізацією словника учнів, з усіма видами роботи з мови, особливо писемної.
За таких обставин кожна вправа обов'язково носитиме граматико-орфографічний чи граматико-стилістичний характер.
Однак, зважаючи на потребу поетапного, стадійного вивчення орфограм і враховуючи їх правописну специфіку, учитель змушений вдаватися й до сугубо орфографічних вправ, яких, до речі, багато є в шкільних підручниках (це, зокрема, загальнопоширені вправи типу «допишіть» або «вставте пропущені букви»).
Продумана, цілеспрямована система відповідно підготовлених орфографічних вправ є надзвичайно важливою справою. Від того, в якій формі, в якій послідовності та на якій основі будуватимуться ці вправи, в значній мірі залежатиме успішне формування правописних навичок
учнів. 
Словникова робота
                Словникова робота в початковій школі - це планомірне розширення активного словника дітей за рахунок незнайомих або важких для них слів. Відомо, що розширення словника молодших школярів іде одночасно з ознайомленням їх з навколишньою дійсністю, з вихованням правильного ставлення до природи. Роботу доцільно розпочинати з першого дня перебування дитини в школі, надаючи при цьому перевагу доборові навчального матеріалу, практичній мовленнєвій спрямованості змісту уроку, врахуванню особливостей словникового складу у першокласників та його обсягу.
Здійснюючи словникову роботу, вчителі дотримуються таких принципів:
1)   робота над словом проводиться при ознайомленні дітей з навколишнім світом на основі активної пізнавальної діяльності;
2)   формування словника відбувається одночасно з розвитком психічних процесів   і   розумових   здібностей,   з  вихованням   почуттів, відносин і  поводження дітей;
3)   всі завдання словникової роботи вирішуються в єдності й у певній послідовності.
Отже, основним завданням словникової роботи в початковій школі є планомірне розширення активного словника дітей за рахунок незнайомих або важких для них слів.
Словникова робота у школі складається з чотирьох напрямів:
-         збагачення словника;
-         уточнення словника;
-         активізація словника;
-         вилучення нелітературних слів;
Система вправ у роботі над текстом- полягає в розробці науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методичної системи роботи з текстом в аспекті розвитку творчості учнів на уроках української мови.
Робота з розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови при використанні тексту як основної дидактичної одиниці дасть високі результати, якщо забезпечити доцільний вибір та частотність вправ, спрямованих на розвиток творчих здібностей на уроках мови; різноманітність видів мисленнєво-мовленнєвої діяльності учнів; їхню активну пізнавально-творчу діяльність через стимуляцію мовленнєвої діяльності. Поставлені мета та гіпотеза передбачають розв’язання таких завдань:
1. Проаналізувати науково-теоретичну та навчально-методичну літературу з проблем тексту.
2. Уточнити і науково обґрунтувати поняття «творчі здібності», «творчість».
3.  Визначити структурні компоненти творчих здібностей молодших школярів у процесі мовно-мовленнєвої діяльності на уроках української мови.
4. Розглянути проблему розвитку творчих здібностей школярів у контексті психології та педагогіки.
5. Визначити можливості роботи над текстом із погляду комунікативно-діяльнісного підходу, існуючих принципів та методів навчання українській мові.
6. Провести констатувальний експеримент, в ході якого встановити рівень розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом.
7. Визначити оптимальні методи та прийоми розвитку творчих здібностей учнів та розробити систему вправ.
8. Перевірити шляхом навчального експерименту ефективність створеної системи вправ і методики роботи над нею у початкових класах, статистично опрацювати та методично інтерпретувати його результати.
9. Забезпечити позитивний емоційний супровід у роботі над творчими вправами
Інтерактивні вправи
  Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв’язання освітніх завдань, змінилася роль учителя  з авторитарного транслятора готових ідей на коригування ним інтелектуального і творчого потенціалу учнів. Водночас відбувається еволю­ція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає до впровадження новітніх технологій. Серед них найперспективнішою мені видається інтерактивна технологія, хоч і вимагає від учителя сучасного стилю педагогічного мислення, часових та матеріальних зусиль.
  Використання інтерактивних форм навчання допомагає вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учням між собою, і нагоро­дою для мене, як для вчителя, буде невтомна дитяча цікавість, яка поступово переросте у допитливість, творче пізнання та самостійність, бажання досягти успіху, схильність до активного пошуку. Бажання, щоб в класі збільшилась кількість учнів, які свідомо засвоюють матеріал та займають активну позицію у засвоєнні знань, у яких зростає інтерес до навчання.     
Завдання підібрані так, щоб:
-         завдання потребували різної глибини узагальнення і висновків;
-         завдання, розраховані на різний рівень теоретичного обґрунтування;
-         завдання репродуктивного і творчого характеру.
Такий підхід сприяє найповнішому розвитку здібностей особистості кожного учня, викликає бажання вчитися.
 Дидактична гра
Дидактична гра спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок .
Використовують дидактичні ігри у навчанні та вихованні учнів усіх вікових груп за необхідності актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших занять. Нерідко ігри з дидактичними матеріалами є основним засобом навчання і виховання, за допомогою яких вчитель готує дитину правильно сприймати об'єкти і явища навколишнього світу.
Як ігровий метод навчання дидактична гра постає у двох видах:
1) власне дидактична гра. Ґрунтується на автодидактизмі (самонавчанні) та самоорганізації учнів;
2) гра-заняття (гра-вправа). Провідна роль у ній належить вчителю, який єїї організатором. Під час гри-заняття учні засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення). Ефективне опанування знань і вмінь відбувається в практичній діяльності за активізації мимовільної уваги і запам'ятовування.

 ІКТ НА УРОКАХ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 
          Одним із головних завдань початкової школи є застосування ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми. 

Основним видом використання комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки. У цікавій, динамічній, ігровій формі учні молодших класів опановують комп’ютерні засоби, набувають первинних навичок користування пристроями введення-виведення, початковими уміннями й навичками управління комп’ютером та одночасно удосконалюють свої знання з певних навчальних предметів, розвивають пам’ять, просторову уяву, логічне мислення, творчі здібності